В хаті живе колиска.
(Все, що чуже, тихіше!)
Пристрасті нашої риси
кожного дня чіткіше.
Щастя не омануло,
хоч літні зорі й згасли.
Відбитки нас, минулих,
діти – нащадки щастя...
(Все, що чуже, тихіше!)
Пристрасті нашої риси
кожного дня чіткіше.
Щастя не омануло,
хоч літні зорі й згасли.
Відбитки нас, минулих,
діти – нащадки щастя...
© Вікторія Тищенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий