Бажання жалю – це вже стало модним.
Домівка, офіс – ось увесь вояж? –
Зітхаємо собі (хіба природно?!):
„Чи чує нас, існує Отче Наш?”
Та Бог є скрізь... (Не сперечайтесь, вчені! –
хто дав вам знань збагачений ліхтар?!)
Ми навіть бачимо його легені –
вовняно-вогкі хуртовини хмар.
Грошима снігу падає в долоні,
у храми-душі входить він поволь.
Тоді навіщо й дорікати долі,
коли ми, люди, - Боги власних доль...
Домівка, офіс – ось увесь вояж? –
Зітхаємо собі (хіба природно?!):
„Чи чує нас, існує Отче Наш?”
Та Бог є скрізь... (Не сперечайтесь, вчені! –
хто дав вам знань збагачений ліхтар?!)
Ми навіть бачимо його легені –
вовняно-вогкі хуртовини хмар.
Грошима снігу падає в долоні,
у храми-душі входить він поволь.
Тоді навіщо й дорікати долі,
коли ми, люди, - Боги власних доль...
© Вікторія Тищенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий