“Береза — дерево ледаще”, —
говорять квіточки та хащі.
То нащо вона в світі є?
Плодів корисних не дає.
Ось груша, вишня — справа інша,
Вони дарують людям їжу.
І в яблунькі в осінні дні
скарби хрусткі...”. Та навесні
(бува, по смугам криг кремезних)
приходять люди до берези,
відходять від дерев усіх,
збирають її ніжний сік.
То ж кожен з нас таланом рівен
і кожен Господу потрібен.
© Вікторія Тищенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий